Вінницька міська рада

Наш навчальний заклад
ЦЗ та БЖД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Булінг у дошкільнят і в початковій школі

Олена Жупанова розглядає випадки цькування серед малюків і пояснює, як можна цьому запобігти.

Щойно тема розмови стосується булінгу, відразу уявляється середня та старша школи, а особливо, підлітки, які не вміють контролювати власні емоційні реакції. Через це усі внутрішні невирішені психологічні проблеми перетворюються на агресію. Але цькування може стосуватися не тільки старших дітей, але й молодших.

Олена Жупанова, тренерка Української асоціації дитячих центрів України та вчителька англійської мови, на своїй сторінці у Фейсбуці детально характеризує явище булінгу у дошкільнят і в початковій школі.

Я працюю з дітьми від 2 до 10 років. У віці від 4-5 років такі ситуації вже можуть виникати. Булінг у дошкільнят/молодших школярів не є таким вираженим, як у старших дітей. Я би назвала це перед-булінгом. Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування.

Пані Олена називає такі  ознаки булінгу: 

 ♦ Періодичність
 ♦ Спрямованість проти конкретної дитини - «жертви»
 ♦ Наявність «агресора» і «спостерігачів»

У дітей молодшого віку це відбувається час від часу.

 ♦ Виключення однією дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі:
«Ми з Вікою не дружимо»,
«Ми будемо сім'я, а ти - наша собачка. Чекай нас тут, нікуди не ходи».

 ♦ Дружба групою «проти» когось

 ♦ Переказування «секретів» про дитину, тобто плітки. Діти називають це «намовляти на когось»:
«Я з вами не буду дружити, ви на мене намовляєте».

 ♦ Дражнилки, смішні і принизливі прізвиська

 ♦ Фізична агресія - штовхання, биття, смикання за волосся чи одяг тощо.

Як не дивно, фізичну агресію зупинити і проговорити мені найлегше. Тому що переважно всім, навіть найменшим, зрозуміло, що битися - це погано, а дорослі одразу звертають на це увагу.

Пані Олена підкреслює, що діти НЕ РОЗУМІЮТЬ, що роблять щось неправильне. Це важливо пам'ятати дорослим, які поруч з дітьми.

 Які є методи боротьби? 

♦ негайне реагування, якщо ситуація відбувається прямо зараз;
♦ профілактика виникнення таких ситуацій.

Негайне реагування:

·         зупинити те, що відбувається, словами: «Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно»;

·         підтримуємо «жертву» вербально, чи легко обіймаємо;

·         заохочуємо дітей-«спостерігачів» підтримати жертву;

·         не виголошуємо довгих лекцій про те, що так робити не можна. Це сприяє повторенню ситуації, адже «агресор» отримує увагу до себе.

Для профілактики булінгу я маю не так багато часу, як наприклад, в садочках чи школах. Там є можливість робити заняття з розвитку емпатії, емоційного інтелекту, екологічного вираження агресії. У мене заняття з англійської, 45 хвилин двічі на тиждень.

Періодично вчителька використовує  методику протидії булінгу:

·         антибулінгова вправа (нижче);

·         розмова із школярами про те, що таке булінг, чому це погано і чому про це обов'язково слід розповідати дорослим.

Антибулінгова вправа від Олени Жупанової:

Джерело: Особиста сторінка Олени Жупанової у Фейсбуці

Електронний ресурс: https://vseosvita.ua/news/bulinh-u-doshkilniat-i-v-pochatkovii-shkoli-4444.html

Адміністративні стягнення за булінг

булер

адміністративне стягнення

штраф

громадські роботи

будь-який учасник освітнього процесу

50-100 нмдг

20-40 год

повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

100-200 нмдг

40-60 год

група осіб

100-200 нмдг

40-60 год

малолітні або неповнолітні особи віком 14-16 років

50-100 нмдг

20-40 год

повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

100-200 нмдг

40-60 год

нмдг - неоподатковуваний мінімум доходів громадян (= 17 грн)

Зауважте!

Відповідальність нестиме також керівник закладу освіти, який не повідомить поліцію про випадки булінгу:

·         штраф 50-100 нмдг

·         або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 12% заробітку.

Учасники освітнього процесу

право

обов'язок

примітка

здобувачі освіти (учні)

·         захист під час освітнього процесу від булінгу (цькування)

·         отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)

·         повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб

ст. 53

педагогічні працівники (вчителі)

·         захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю

·         повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)

ст. 54

батьки

·         подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу

·         вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу

·         сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування)

·         виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти

ст. 55

 

 

Що таке «булінг» та чому про нього треба знати всім батькам: пояснюють у центрі соціальних служб

 

Булінг - це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном «булінг», пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей,  - це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об'єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

 

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

 

·         Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

·         Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

·         Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.

·         Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.

·         Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

·         Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

·         Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

·         Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

·         Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу

 

 

За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів - діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі - з 10-11 років - вік входження у підліткову кризу.

Обов'язок шкільного психолога, вчителя - виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу

Психологи визначають декілька основних причин:

·         Занижена самооцінка.Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

·         Домашня атмосфера.Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок - каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

·         Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 

Булінг в цифрах

За дослідженнями UNISEF40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.

44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

 

Що робити батькам

 

·         У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

·         Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

·         Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

·         Пам'ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

·         Спробуйте з'ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

·         Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

·         Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між "пліткуванням" та "піклуванням" про своє життя чи життя друга/однокласника.

·         Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

·         Пам'ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

·         Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

·         Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

·         Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

·         Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

·         Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

·         Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це».

·         Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

·         Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки - просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».

·         Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

·         Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

·         Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

·         Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись - дитина намагається змінити ситуацію.

·         Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

·         Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

·         Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 

Ті, хто піддаються булінгу:

·         втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

·         відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

·         втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

·         втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв'язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

·         частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

·         частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

·         часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

·         потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Електронний ресурс: https://bilyayivka.city/read/card/3080/sc




Правильный CSS!